Успенський піст триває зовсім недовго. Настільки недовго, що іноді й непомітно. Але чи не варто нам навіть цих два тижні пережити в особливому ритмі? Як? Читайте далі декілька цікавих ідей.
Успенський піст готує нас до величного свята – Успіння Богородиці. А чи все ми знаємо про це свято: що означає “успіння”, яка історія цього свята тощо. Чи не стануть чудовою нагодою духовного зростання декілька хвилин, виділених для пошуку такої інформації?
Два тижні – це зовсім мало, але цілком достатньо для вироблення кістяка якоїсь звички. І для викорінення поганих звичок також. Може саме час?
Саме в очікуванні Богородичного свята слід якомога більше свого часу і уваги присвятити молитві до Діви Марії. Це може бути будь-яка молитва. Головне – щира і щоденна.
І не менш корисно у час цього невеличкого посту знайти час, щоб подумати про життя Марії. Бо воно сповнене найрізноманітніших викликів. Може вдасться знайти відповідь і для себе?
Якщо ніяк не вдається піти на прощу – може саме зараз і варто її спланувати. До багатьох Марійських святинь організовують різноманітні прощі.
Переживаючи під заступництвом Богородиці цих 14 днів, варто просити у Неї мудрості і святості для усіх стосунків, особливо сімейних. Відваги, щоб піти врешті в монастир, або вийти заміж, чи народити маля, чи змінити роботу, чи змінити пріоритети. Завдяки відвазі Марії народився наш спаситель.
І не забувати про фізичний вимір посту. Купити морозиво, наприклад. Але не для себе, а у подарунок – може, бездомному, може просто ближньому. Це вияв як покори, так і любові.
І головне – слід пам’ятати, що піст – це не темний період заборон аля середньовіччя. Ні це абсолютна сучасна платформа для креативного розвитку нашого духовного життя.
Коротка історія
Християни перших віків до великих празників завжди приготовлялися постом і молитвою. З цієї священної практики з часом розвинулися коротші чи довші пости. На першому місці стоїть тут Великий Піст перед світлим празником Господньої Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст Пилипівки. З особливого культу до святих верховних апостолів Петра й Павла зродився піст Петрівки. А вкінці, прийшов наймолодший з чотирьох річних постів, піст Успенський. Ним ми приготовляємо себе до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успення.
Перші згадки про Успенський піст маємо щойно з 9-го століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, але через звичай. З цієї причини довгий час у Греції було багато дискусій як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і часу тривання.
Згадку про Богородичний піст знаходимо в посланні папи Миколая І (858-867) до болгарів, де він пише: „Свята римська Церква має здавен-давна звичай зберігати такі пости: по 40 днів перед Пасхою, після П’ятдесятниці, перед Успінням Марії Богородиці, а також перед празником Господнього Різдва”.
Успенський піст у давнину був строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший від Великого Посту. В понеділок, середу й п’ятницю цього посту була дозволена суха їжа, це є хліб, вода й сушені овочі, а в вівторок і четвер дозволялося на варену їжу, але без оливи. В суботу й неділю був дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Переображення і на рибу.
Успенський піст у нашій Церкві кожного року має однакову тривалість і час – від 14 до 28 серпня, празника Успення Пресвятої Богородиці. (За матеріалами Катрій Ю. Пізнай свій обряд. – Видавництво Отців Василіян, 2004)
Автор: Тетяна Трачук
Фото: roditel
Дуже доступні, гарні та практичні поради! Дякую!